Версія сайту для слабозорих Я-історик – kyivcitytravel.com.ua
kyivcitytravel.com.ua

Місто,
де все
починається
Наш Instagram

Я – історик

Як ся маєш , друже мій шановний! Сьогодні,дозволь, предстану перед тобою, не просто цікавим оповідачем, твоїм знайомим (чи можливо ще не дуже) Києвом, а справжнім годинникарем, або як раніше казали дзиґарем, що вправно відміряє час назад на годиннику історії.

Зацікавився? Тоді мерщій в самісінький центр столиці. Уяви, стоїш посеред Майдану Незалежності і дивишся на Лядські Ворота, а на тебе, з них,  дивиться тріумфальна постать, з ледь помітною лагідно усмішкою, мого захисника – Архистратига Михаїла. Побудовані ці ворота були так давно, що навіть пригадати сутужно, а перша згадка в літописі про них датована 1151 роком. Лядські Ворота  входили до оборонного комплексу фортифікаційних споруд княжого міста – міста Ярослава.

А ще в світову історію ці ворота увійшли назавжди в наслідок подій далекого 1240 року. Протягом більш ніж 70 днів тривала облога численними ордами татаро-монголів на чолі з ханом Батиєм, моїх укріплень. Але штурмом взяли місто саме через Лядські Ворота.

Проте не тільки війнами і завоюваннями животіє моя історія. З цієї точки Майдану Незалежності  добре видно віяло подібний розбіг вулиць і на кожній з них тебе чекає безліч особистих відкриттів. Проте, якщо ти романтик, пропоную прогулянку вулицею Костьольною, детальніше про цей маршрут читай у розділі «Я – романтик».

Досить обмежена кількість міст може похвалитись такою багатою і цікавою історією, як у мене. Та ще менша кількість може явити сучасному досліднику стародавньої історії ,такі вагомі артефакти, якими володію я. Тож далі ми відвідаємо справжню легенду прадавніх часів – Золоті Ворота. Побудовані були на початку 11 ст., а перша згадка про них датована 1037 роком. Що ж являли собою Золоті Ворота для тогочасних мешканців міста і чи були вони справді золоті?Безперечно, що сьогодні Золоті Ворота – це невід’ємний мій символ, символ Києва. Для киян 11 століття  – головна брама міста, символ величі, достатку і могутності, адже за весь час існування вони жодного разу не були підкорені ворогом.  Через Золоті Ворота до міста потрапляли почесні гості князя, посли та купці, а також тріумфальним хідником дружина відправлялась в походи, князеві доньки з посольством вирушали  в далекі краї – посідати на тронах європейських королівств.  «Коштовну» назву ворота отримали за аналогією з головними в’їздом в місто Константинополь, а ще над воротами була споруджена Благовіщенська церква, купол якої був мідним і на сонці грав золотавим відблиском, який було видно здалеку. Славетне минуле і залишки автентичної оборонної споруди, дбайливо оберігає відтворена будівля Злотих Воріт, в основному об’ємі якої сьогодні міститься музей. Також в музеї Золоті Ворота відтворена надбрамна Благовіщенська церква і багато хто з киян вважає, що завітавши до неї і загадавши бажання, стоячи в центрі під куполом, можна отримати «благу вість». А якщо тебе хочеш дізнатись про деякі інші дива то переходь до розділу «Я – містик».

Тож, подолавши парадний хідник головної брами, ми з вами потрапляємо до міста Ярослава, серця Київської Русі і наступна наша зупинка – Софія Київська. Сьогодні це Світова спадщина ЮНЕСКО, місце де в середмісті сучасного бурхливо-галасливого мегаполісу зупиняється час. Я можу довго тобі розповідати про храм збудований на честь святої Мудрості Божої (Софії), проте це саме той випадок, коли краще один раз побачити, а ніж сто разів почуту.  Відвідай головний храм Софійського монастиря, піднімись на центральні хори і ти побачиш те, що розділить твоє життя на до і після  – мозаїчне зображення Богоматері Оранти. Серед корінних киян існує повір’я, що доки стоїть Оранта, або Нерушима стіна, як її ще називають, доти буде стояти Київ. А якщо врахувати, що до наших часів, вона збереглася  з 11 століття і не скорилась жорстоким історичним обставинам, то запас міцності у нас з нею серйозний.

А далі ми перетнувши Софійську площу, місце де в стародавні часи громада міста збиралась для вирішення доленосних питань,  далі подолавши перехрестя вулиці Великої Житомирської з вулицею Володимирською їдемо далі до Старокиївської гори. О, до речі, підказка для уважних – за перехрестям, зверни увагу на проїжджу частину вулиці Володимирської, там червоним камінням виділені обриси фундаменту, ще однієї історичної споруди – Софійських Воріт.

Чому прямуємо саме на Старокиївську гору? Бо саме тут Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь утворили поселення і нарікли його Києвом на честь старшого брата, княгиня Ольга доглядала свого маленького онука, який виросте в хрестителя Русі, Рівноапостольного князя Володимира і саме тут перехрестя всіх доріг і цікавих маршрутів для дослідження мого багатого внутрішнього світу.

До зустрічі. Твій Київ.